Назад Безбар’єрність як стандарт: досвід закладів культури Чернігівщини Про розвиток безбар’єрності в культурній сфері області говорили сьогодні на брифінгу в медіацентрі Чернігівської ОВА.
Директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА Людмила Замай розповіла про позитивні зміни в інфраструктурі закладів культури області. Йдеться про облаштування безоплатних паркомісць для людей з інвалідністю, пандусів, підйомників, інклюзивних санвузлів, а також використання інформаційних табличок зі шрифтом Брайля.
«Для нас важливо, щоб кожен житель Чернігівщини, незалежно від віку чи стану здоров’я, мав рівний доступ до культурних надбань. Це завдання набуває особливої актуальності в умовах війни — з огляду на постійні ризики та необхідність долати її тяжкі наслідки для суспільства», — зазначила Людмила Замай.
Понад 110 бібліотек та близько 90 клубів вже мають доступні входи та базову інфраструктуру для відвідувачів з інвалідністю. У частині закладів забезпечено вільний доступ до внутрішніх приміщень, адаптовано шляхи до укриттів та маршрути евакуації.
Лідером у формуванні доступного культурного середовища є Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.
За підтримки благодійних фондів та громадськості в закладі встановлено два підйомники, що забезпечують зручний і безпечний доступ до цокольного поверху, де розташовані мистецький простір «ПідВал» та укриття. У межах міжнародного артпроєкту МОТ облаштовано інклюзивні вбиральні, триває ремонт фоє центрального входу.
Читати також: Без бар’єрів до мистецтва: культурні простори Чернігівщини стають більш доступними для відвідувачів
Окрім того, музей став платформою для розвитку соціальної інклюзії та діалогу про безбар’єрність. Тут регулярно проводяться форуми і тренінги з ветеранської політики та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, а також заходи з арт-терапії та майстер-класи тощо.
Читати також: У Чернігові провели форум-діалог «Безбар’єрність як культура спільного життя»
«Усе почалося з мрії – створити музей, який буде доступним і цікавим для кожного. Саме ця ідея стала основою для поступових змін і впровадження принципів безбар’єрності в діяльність закладу. Паралельно з фізичною доступністю ми розвиваємо напрями інформаційної та цифрової безбар’єрності – оцифрування культурної спадщини та впровадження сучасних технологій для розширення аудиторії, встановлення інформаційних табличок і вказівників зі шрифтом Брайля», – розповідає директор музею Юрій Ткач.
Наразі, за словами спікера, триває робота над проєктно-кошторисною документацією для реставрації частини будівлі. Заплановані роботи також дозволять забезпечити безбар’єрний доступ до експозиційних залів.
Заходи для забезпечення рівного доступу до культурних послуг реалізуються і в театральних та освітніх музичних закладах.
У межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної регіональні бібліотеки разом із «Суспільне Чернігів» здійснюють професійне озвучування творів місцевих авторів. Аудіокниги публікують на YouTube-каналах закладів та платформі MEGOGO.
Читати також: Безбар’єрна література: на Чернігівщині створюють аудіофонд книг місцевих авторів
Окремий напрям — робота з людьми, які не можуть відвідувати заклади особисто. На базі обласної бібліотеки імені Русових діє центр обслуговування користувачів з особливими потребами. Минулого року його послугами скористалися близько пів тисячі осіб, яким видано майже 10 тисяч документів.
Також тут працює мобільне обслуговування: торік майже 1700 книг доставили підопічним Чернігівського геріатричного пансіонату та маломобільним категоріям населення.
Читати також: Безбар’єрність – це коли доступ до знань і читання не обмежується стінами бібліотеки
Ще одна ініціатива — буккросинг у реабілітаційному центрі RECOVERY. Це відкритий простір для обміну книгами, зокрема для військовослужбовців, які проходять реабілітацію.
Читати також: На Чернігівщині впроваджуються культурні послуги у центрах реабілітації
«На шляху до повної інклюзії є виклики. Передусім це дефіцит фінансування та складність модернізації історичних будівель. Водночас завдяки співпраці з міжнародними партнерами та громадським сектором ми рухаємося вперед. Наша мета — зробити культуру Чернігівщини справді відкритою та комфортною: такою, де кожен може бути присутнім, почутим і залученим», — наголосила Людмила Замай.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
Назад |