Назад Співпраця заради стійкості: Тетяна Бережна презентувала міжнародним партнерам напрацювання України із захисту культурної спадщини Культура сьогодні допомагає зберігати ідентичність, підтримує суспільну єдність і протидіє спробам культурного стирання. Водночас Україна за час повномасштабної війни перейшла від кризового реагування до системної політики захисту культурної спадщини — із чіткими протоколами, інструментами евакуації, цифровізації та обліку культурних цінностей. Ці рішення вже масштабуються завдяки співпраці з європейськими країнами та міжнародними організаціями.
Культура стала спільною зоною відповідальності для України та її партнерів, а її захист і розвиток — важливою складовою відновлення країни та зміцнення стійкості всієї Європи.
У Львові в межах конференції «Співпраця заради стійкості» відбувся тематичний модуль за участі міжнародних партнерів, представників урядів та експертного середовища, присвячений ролі культури як складової національної безпеки та відновлення України.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна презентувала системний підхід України до захисту культурної спадщини в умовах повномасштабної війни — від перших хаотичних рішень у 2022 році до формування державної політики та інструментів, які працюють сьогодні. Вона окреслила ключові етапи: фіксацію масштабів втрат, запуск процесів евакуації музейних колекцій, розвиток цифрових реєстрів і систем обліку культурних цінностей, а також інтеграцію культури в політику національної безпеки.
«Логіка росії проста: знищити місце, стерти історію або привласнити її. Немає пам’ятника — немає пам’яті. Немає музею — немає ідентичності. Немає ідентичності — немає опору. Цей досвід докорінно змінив наше розуміння культури в Україні. Вона стала стабілізуючою силою, тим, що тримає суспільство разом, коли все інше руйнується. Давайте будемо зрозумілими, у музеї немає військової цінності; немає стратегічної загрози в дитячій бібліотеці, а також немає виправдання для нападу на церкву. Ці удари навмисні. Вони відповідають певній схемі. І ця схема полягає у систематичному знищенні української культурної ідентичності», — сказала Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Вона також наголосила, що присутність України на міжнародних культурних майданчиках — від Венеційської бієнале до Франкфуртського книжкового ярмарку — є важливим сигналом про те, що українська культура залишається впливовою.
Під час дискусії міжнародні партнери підкреслили, що підтримка культурного сектору України зростатиме.
Міністерка культури Польщі Марта Цєнковська відзначила, що досвід України суттєво вплинув на трансформацію культурної політики її країни.
«Культура не будує стіни, вона зводить мости, але вона будує мости саме з країнами, які хочуть жити мирно разом. Це різниця між нами та агресорами, які цього не хочуть. Жити мирно разом, обмінюватися досвідом, мати культурний обмін, мати освітній обмін. Ось чому демократія має захищатися», — зазначила спікерка.
Міністерка науки та культури Фінляндської Республіки Марі-Леена Талвітіє наголосила на важливості міжнародної співпраці у сфері культури. Також вона зазначила, що питання захисту культурної спадщини та відновлення виходять за межі однієї країни і стосуються всієї Європи.
«Культурна сфера є важливою для побудови довіри. Вона зберігає перспективи розвитку українського суспільства зараз і в майбутньому, а також відіграє центральну роль у відновленні країни та зміцненні стійкості всієї Європи», — зазначила промовиця.
Міністерка культури Латвійської Республіки Агнесе Лаце розповіла, що Латвія має власний досвід протидії дезінформації та використанню культури як інструменту впливу. Саме тому країна від початку повномасштабної війни послідовно підтримує Україну — як на політичному, так і на рівні культури.
Вона підкреслила, що культура є ключовим елементом стійкості суспільства, інструментом збереження ідентичності та документування правди. За її словами, після 2022 року Латвія обмежила присутність російського культурного продукту та водночас відкрила свої інституції для українських митців, запровадивши спеціальні програми підтримки.
Спікерка також звернула увагу на небезпеку повернення російської культури на міжнародні платформи як інструменту пропаганди та закликала до чіткої позиції у цьому питанні.
«Культура — це основа стійкості суспільства і спосіб збереження ідентичності. Ми не можемо дозволити використовувати культуру як інструмент пропаганди. Саме тому наша реакція на такі спроби має бути чіткою і сильною», — наголосила доповідачка.
Досвід Латвії показує, що лише послідовна політика у сфері культури та захист культурних прав дозволяє ефективно протидіяти дезінформації та зміцнювати демократичні цінності.
Міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічене наголосила, що її країна від початку повномасштабного вторгнення чітко визначила підтримку України як пріоритет, зокрема у сфері культури. Вона підкреслила, що культурний сектор відіграє ключову роль у збереженні ідентичності, а також у протидії дезінформації та пропаганді.
За її словами, країни Балтії швидко відреагували на виклики війни: обмежили поширення російського і білоруського пропагандистського контенту, ініціювали ізоляцію держав-агресорів у міжнародних культурних платформах та запровадили так званий «культурний карантин». Водночас країна посилила підтримку українських митців, реалізовані спільні проєкти, виставки та програми професійного розвитку.
Промовиця також відзначила, що її країна активно допомагає у відновленні культурної спадщини, підтримує українські інституції та розвиває довгострокові партнерства, засновані на взаємній довірі та обміні досвідом.
«Сектор культури є одним із найважливіших, коли ми говоримо про нашу ідентичність. Саме тому з перших днів ми зосередилися на підтримці України, протидії пропаганді та зміцненні стійкості культурного сектору», — зазначила Міністерка.
Міністерка культури та медіа Республіки Хорватія Ніна Обулєн-Коржінек окреслила досвід Хорватії. Він підтверджує: культура та культурна спадщина є ключовими елементами опору під час війни та основою подальшого відновлення. Міністерка відзначила значний прогрес України — від перших місяців повномасштабного вторгнення до системної роботи з евакуації, цифровізації та створення реєстрів культурних цінностей.
Доповідачка підкреслила, що відновлення культури, окрім фінансування, ще й питання організації, координації та довгострокової роботи з пам’яттю і травмами суспільства.
Міністерка культури Королівства Швеція Паріса Лільєстранд підкреслила, що міжнародна спільнота посилила підтримку України у сфері культури — від захисту об’єктів спадщини та моніторингу пошкоджень до навчання фахівців, розвитку законодавства та боротьби з незаконним обігом культурних цінностей.
«Війна проти України показала, що культура не лише вразлива, а й надзвичайно сильна — вона є джерелом стійкості та відновлення. Саме тому захист культурної спадщини має залишатися пріоритетом міжнародної спільноти», — зазначила вона.
Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук наголосила, що сьогодні культура має розглядатися не лише як окрема сфера державної політики, а як її основа — особливо у питаннях правди, протидії культурному стиранню та забезпечення відповідальності за злочини. За її словами, атаки на культурну спадщину не є випадковими — це системна політика, спрямована на стирання української ідентичності.
Окрему увагу спікерка звернула на ситуацію на тимчасово окупованих територіях, де відбувається нав’язування чужих наративів, зміна освітнього середовища та спроби заперечити існування українського народу. Вона наголосила, що саме тому культура безпосередньо пов’язана з безпекою і має бути інтегрована у відповідні державні політики.
Народна депутатка також підкреслила важливість міжнародної відповідальності за злочини проти культурної спадщини, зокрема через механізми трибуналів, реєстри збитків і майбутні репарації. Вона закликала розглядати використання заморожених російських активів як ресурс для відновлення української культури.
«Сьогодні критично важливо, щоб культура стала не просто сферою політики, а її основою. Росія веде навмисне культурне стирання — це не випадковість і не побічна шкода. Це спроба знищити ідентичність. Тому культура є частиною безпеки: вона дає людям підставу існувати, чинити опір і захищати свою країну», — наголосила Євгенія Кравчук.
За підсумками обговорення сторони домовилися продовжувати координацію дій та розширювати партнерства для підтримки культурного сектору України.
Міжнародні партнери підтвердили: культура стала ключовим інструментом стійкості України під час війни, а її захист і розвиток — спільною відповідальністю для всієї Європи.
Міністерство культури України
Назад |