Назад Війна за Незалежність України: майже чотири з половиною тисячі днів боротьби проти російського агресора 24 лютого минає чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку російська федерація розв'язала і веде проти України та Українського народу – з грубим порушенням норм міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, із застосуванням методів терору та актів геноциду щодо українців.
Втім Війна за Незалежність України, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність триває вже дванадцять років — з 19 лютого 2014 року, коли рф окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей.
До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії відбувалися на сході нашої країни. Протягом восьми років Збройні Сили України разом з численними добровольчими формуваннями ефективно стримували цей напад, зупинивши просування московських загарбників та звільнивши більшість захоплених ними на той час територій. Окупованими залишалися Автономна Республіка Крим, місто Севастополь і частина Луганської та Донецької областей. Стосовно цих повністю підконтрольних москві територій внутрішня і зовнішня риторика кремля зводилася до нібито існування там нових «народних» республік, які прагнуть незалежності під патронатом росії.
Справжні ж наміри агресора проявилися 24 лютого 2022 року, коли світ став свідком розв'язання російською федерацією відкритої повномасштабної війни проти України, що в перспективі означало загрозу миру і безпеці не лише європейського континенту, а й призвело до порушення стабільності та рівноваги в глобальному вимірі. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни.
Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька — в латентних і гібридних формах вона тривала всі роки нашої незалежності. Повномасштабний напад став черговою спробою рф зламати Україну, перетворити суверенну державу на симулякр, а її народ — на «насєлєніє», подібне до російського.
Фактично від 24 лютого 2022 року практично весь світ почав жити в новій реальності, з тією лише відмінністю, що «наздогнала» вона не всіх одночасно, але, з високою ймовірністю, не омине нікого. Свавілля, безкарність і торжество тоталітарних режимів — це те, що кремль і його сателіти насправді намагаються продемонструвати світові.
Ворог не зупиниться, він не рахується з втратами і буде продовжувати агресію до досягнення своїх божевільних цілей — знищення української державності й національної ідентичності, захоплення території, геноциду Українського народу.
Ця війна докорінно трансформувала глобальну систему міжнародних відносин, спричинивши зміцнення НАТО, енергетичну незалежність Європи від рф, переформатування ланцюгів постачання та початок формування нового багатополярного світу. Вона продемонструвала послаблення міжнародного права, привид ядерної загрози та посилила розкол між демократіями та автократичними режимами.
Україна заявляє: нам потрібен справедливий мир, а не «замороження»; мир можливий лише на умовах повного виведення військ рф, відповідальності за воєнні злочини; території залишаються українськими, навіть тимчасово окуповані. Ми тримаємо курс на євроінтеграцію та створюємо спільні оборонні виробництва з країнами Європи як запоруку того, що рф в майбутньому не зможе повторити агресію.
Українці вистояли, а наша армія продовжує доводити, що за багатьма параметрами вона є еталоном ведення військової справи в умовах протистояння агресору, який кількісно та ресурсно переважає. Так ЗСУ зірвали спроби російських окупантів завоювати панування в повітряному просторі України, саме тому ворог вдається до застосування так званих КАБів. Україна зуміла завдати противнику важкі поразки на Чорному морі, вигнати його чорноморський флот з Криму і загнати в Новоросійськ, забезпечити морську торгову комунікацію зі світом. Саме Україна відкрила в 2024–2025 роках так званий дроновий етап війни. Тепер значна частина окупантів та їхніх бойових засобів знищується саме безпілотними апаратами. Вони також виконують розвідувальну та логістичну функції. Наразі ж Україна нарощує виробництво наземних роботизованих комплексів, які стають важливою частиною технологічної переваги на полі бою, виконуючи бойові, розвідувальні, логістичні та евакуаційні завдання.
Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля.
Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про загиблих, спільний біль і спільна відповідальність, прагнення помститися за всіх убитих та закатованих рашистами. Щоб вижити, у нас є лише один вихід – перемога.
У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги.
Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх. У нас є цей шанс, і ми не маємо права його змарнувати.
Героїчний опір українців — це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає своє право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. І сьогодні, внаслідок воєнної агресії рф, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо.
Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Ворог не має наміру зупинятися, не рахується із власними втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. Зберігаймо дух свободи і згуртованість.
Нагадаємо, що термін «Війна за Незалежність України» — офіційно зафіксована назва сучасної війни з росією (стаття 1 розділу І Закону України «Про засади державної політики пам’яті Українського народу»).
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
Назад |