Назад У Києві відбувся Форум «Стратегія розвитку культури в Україні на 2025–2030 роки» 28 квітня у Києві відбувся Форум «Стратегія розвитку культури в Україні 2025–2030: ключові кроки реалізації». Під час заходу учасники обговорили практичні підходи до реалізації Стратегії розвитку культури на період до 2030 року та формування партнерств та розподілу ролей всіх учасників екосистеми.
Захід об’єднав фахівців сфери культури, представників органів влади, громадських організацій, експертів та міжнародних партнерів.
У своєму виступі Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький підкреслив, що культура є ключовою для відбудови та розвитку України як демократичної та стійкої держави. Вона є важливою частиною економічної, безпекової та освітньої політики.
«Наша мета — не лише виграти війну зброєю. Наша мета — виграти її сенсами. До 2030 року ми бачимо Україну як країну, що створює культурні стандарти нового типу, а українську культуру — як один із драйверів глобальної демократичної трансформації», — зазначив Микола Точицький.
Він також наголосив, що затверджена Стратегія розвитку культури до 2030 року орієнтована на переосмислення спадщини, зміцнення культурної екосистеми, розвиток людського капіталу та інтеграцію в світовий культурний простір. Таким чином, через культуру Україна не лише захищає свою ідентичність, а й формує нові смисли, які важливі як для неї, так і для всього світу.
В межах заходу відбулася панельна дискусія «Культура як міст довіри: партнерства у сфері культурної політики», у якій взяли участь Гленн Мікаллеф, Єврокомісар з питань міжгенераційної справедливості, молоді, культури та спорту, та Ганна Врублевська, Міністр культури та національної спадщини Польщі. Модератором виступив Микола Точицький, Міністр культури та стратегічних комунікацій України.
Микола Точицький запросив міжнародних партнерів обговорити роль культури як інструменту партнерства, солідарності та безпеки для України та ЄС. Він наголосив, що культура об’єднує громадян і держави, особливо в умовах викликів для демократії, і є основою для нових альянсів та співпраці. У цьому контексті Стратегія розвитку культури є ключовим документом для України та частиною її європейської інтеграції.
Гленн Мікаллеф підкреслив важливість стратегічної підтримки культури як інструменту національної безпеки та культурної ідентичності України в умовах сучасних викликів, а також значення співпраці з ЄС для зміцнення європейських партнерств та довіри.
«Культура є основою для побудови довіри та єдності між народами, і Європейський Союз готовий надати Україні необхідну підтримку для захисту її культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та зміцнення культурної дипломатії», — сказав він.
Єврокомісар також наголосив на важливості культури для міжнародної співпраці та європейської солідарності в контексті майбутньої інтеграції України.
Своєю чергою Ганна Врублевська підкреслила важливість поглиблення культурної співпраці між Польщею та Україною, зазначивши, що культура є основою національної ідентичності та потужним інструментом зміцнення міждержавних зв’язків, особливо під час війни. Вона також наголосила на значенні культурної дипломатії у захисті української спадщини та зміцненні позицій України на міжнародній арені.
«Польща завжди буде підтримувати Україну, і наша культурна співпраця є ключем до майбутньої європейської інтеграції України, де культура відіграє важливу роль у процесі відновлення та стійкості», – сказала Міністр культури та національної спадщини Польщі.
На завершення панельної дискусії Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький подякував міжнародним партнерам, зокрема Польщі та країнам ЄС, за підтримку України, що сприяє розвитку українських цінностей на міжнародній арені.
«Довіра є найціннішою валютою сьогодення, а культура — шляхом її акумулювання та основою безпеки й стійкості», — зазначив він. Міністр також закликав партнерів бути не лише донорами, а й союзниками у створенні спільної європейської ідентичності, де культура є важливою силою для України.
Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко під час форуму наголосила на чотирьох головних цілях Стратегії розвитку культури на 2025–2030 роки.
Вони включають: зміцнення людського капіталу через культурні практики; захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей; підвищення стійкості культури як суспільної системи; інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів.
Галина Григоренко підкреслила, що реалізація 76 операційних завдань, закладених у Стратегії, передбачає активну участь як національних, так і регіональних інституцій, у тому числі незалежного культурного сектору, який зміцнів попри всі виклики.
«Ми будуємо екосистему, де кожна інституція має бути стійкою, відповідальною та автономною, що дасть змогу посилити довіру та залучити більше фінансових ресурсів для сфери культури», — зазначила Перший заступник Міністра.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв акцентував увагу на 3-х ключових напрямах роботи у сфері охорони культурної спадщини. Серед них — цифровізація сектору шляхом наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток, розвитку реєстру державної частини Музейного фонду України та створення цифрових копій об’єктів для їх збереження у разі знищення або викрадення.
«Сьогодні ми говоримо про стратегічні пріоритети, але той, хто останнім часом відвідував прифронтові області знає, що наші музейні культурні заклади зараз займаються евакуацією, або перміщенням культурних цінностей задля їх збереження. На жаль, питання наповнення державного реєстру відходять на другий план», — підкреслив він.
Важливим напрямом заступник Міністра назвав розширення можливостей реставраційної діяльності, зокрема через співпрацю з ЮНЕСКО для стажування українських фахівців та посилення потенціалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
За словами Сергія Бєляєва, ще одним пріоритетом є пошук і повернення культурних цінностей, що включає синхронізацію українського законодавства з європейським та вивчення міжнародного досвіду. Він також наголосив, що реалізація цих завдань має стратегічне значення для збереження національної ідентичності України в умовах війни.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос підкреслив, що культура стала важливим прикладом руху України до повноцінного членства в ЄС, а ухвалення Стратегії допоможе полегшити діалог з європейськими партнерами для залучення фінансової підтримки в межах масштабної ініціативи ЄС — Плану відновлення України.
«Стратегія розвитку культури, яку місяць тому затвердив Уряд, повністю кореспондується з вимірами європейської інтеграції та узгоджується з відповідними стратегічними документами Європейського Союзу», — сказав Андрій Наджос.
Він також зазначив, що розробка Стратегії базувалася на ключових європейських цінностях — культурному розмаїтті, інклюзивності та сталому розвитку. Заступник Міністра подякував ЄС за підтримку в рамках програми «Креативна Європа», до якої Україна приєдналася повною мірою, що відкриває нові можливості для українських креативних індустрій і медіа.
Під час форуму заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар наголосила на важливості цифровізації культурної сфери. Вона зазначила, що хоча завдання цифровізації стояло ще до повномасштабного вторгнення, війна лише підкреслила його стратегічну необхідність.
За словами Анастасії Бондар, цифрова трансформація залишається незмінним та наскрізним пріоритетом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Вона охоплює всі напрями діяльності — від охорони спадщини і розвитку мистецтва до підтримки креативних індустрій та видавничої і бібліотечної справи. Цей підхід формує державну політику, орієнтовану на сучасні стандарти доступності, прозорості та ефективності.
«Формування цифрової пам’яті країни, перехід до моделі надання державних послуг у зручному для громадян форматі та базування управлінських рішень на основі цифрових даних є ключовими елементами сучасної політики України, зокрема у сфері культури», — акцентувала вона.
Важливим інструментом цифровізації у сфері культури є створення електронних реєстрів. Наразі МКСК працює над розробкою восьми таких ресурсів. Це, зокрема, електронні реєстри музейних предметів, пам’яток культури та об’єктів спадщини. Вони слугують не лише засобом внутрішнього обліку, а й становлять важливу частину міжнародної доказової бази, що підтверджує право України на свої культурні цінності на світовій арені.
Також Анастасія Бондар приділила увагу питанню інтеграції культури у процеси відновлення країни через запуск платформи культурного відновлення. Ця ініціатива спрямована на інтеграцію та посилення ролі культури в процесах відбудови країни. Ревіталізація та популяризація культурної спадщини як фактору економічного зростання міст і громад, підтримку культурних та креативних індустрій задля зміцнення соціальної згуртованості, а також посилення національної ідентичності через інфраструктурні проєкти та урбаністичні рішення. Платформа має стати інструментом для системної інтеграції культурного компоненту в загальнодержавну стратегію відбудови.
Підсумовуючи обговорення, Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стійкості культурної сфери України. Вона підкреслила, що вся система — від центральних органів виконавчої влади до культурних інституцій, таких як Український культурний фонд та Український інститут книги, — має бути стійкою, відповідальною та відкритою.
В межах панельної дискусії «Роль культури в національній безпеці та ідентичності» її учасники обговорили ключові виклики та можливості для сфери культури, зокрема під час війни.
«Культура є основою ідентичності та національної безпеки», — підкреслила Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко, яка виступила модератором дискусії.
Заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська наголосила на необхідності активізації зусиль самого культурного середовища. Серед стратегічних пріоритетів вона виокремила продовження процесу деколонізації української культури, який набув особливої актуальності під час війни.
«Культура, як елемент національної безпеки, має декілька сенсів. Перш за все, це виховання української ідентичності. Бо розуміння своєї ідентичності — це перший елемент безпеки. По-друге, ворог показує нам приклад, що культура використовується як зброя. Йдеться про гібридну війну. Наш ворог цим займається не лише останні роки, а вже понад 300 років, використовуючи культурні елементи в гібридній війні. Сьогодні нам просто необхідно підняти свою культуру, інформаційну політику на рівень вище, аби ми також могли використовувати свою культуру задля укріплення нашої суб’єктності», — сказала вона.
«Наш Комітет підтримує те, що культура — це частина національної безпеки. Тільки такий підхід допоможе відійти від радянського розуміння ролі департаментів культури як простих організаторів заходів. Адже культура є стрижнем, який гуртує суспільство та тримає всіх разом», — підкреслила заступник Голови комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Окремо вона відзначила роботу інституцій та фондів, які підтримують митців та працюють з громадами, зокрема Український культурний фонд та Український інститут книги. Спікерка наголосила на необхідності належного фінансування цих інституцій. Також вона наголосила на важливості залучення громад до культурних процесів.
«Стратегії пишуть люди, а їх якість залежить від спроможності цих людей», — акцентувала Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум.
Вона наголосила, що успіх розробки стратегій на місцевому рівні цілковито залежить від компетентності та залученості тих, хто над ними працює, це зокрема стосується й питання меморіалізації. Перший заступник Міністра відверто зазначила, що часто розробка стратегій на рівні громад є формальною процедурою через брак ресурсів, часу та можливостей. На противагу цьому, державна стратегія є результатом роботи багатьох експертів та зацікавлених сторін.
Нагадаємо, форум «Стратегія розвитку культури в Україні на 2025–2030 роки» організовано Міністерством культури та стратегічних комунікацій України в рамках співпраці з Європейським Союзом за планом Ukraine Facility.
Детальніше ознайомитися зі Стратегією розвитку культури в Україні на період до 2030 року та Планом заходів з її реалізації у 2025-2027 можна за посиланням.
За матеріалами Міністерства культури та стратегічних комунікацій України
Назад |