Назад

Життя в реаліях воєнного стану: Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана

Директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана Юрій Ткач розповів про роботу закладу після повномастабного вторгнення рф на територію України. Як відновлюється музей після пошкоджень, отриманих у березні 2022 року, як залучають позабюджетні кошти та чим планують зацікавлювати відвідувачів цього рокуя - читайте далі в інтерв'ю: 

• Як відновлюється музей після пошкоджень отриманих на початку березня 2022 року?

Фактично робота з відновлення музею почалася одразу після зняття облоги з Чернігова, коли з'явилася більш-менш безпечна можливість працювати.

Під час обстрілів були пошкоджені вікна музею, більшість із них - це вікна фондосховищ, декілька залів фондосховищ, реставраційна майстерня, два приміщення в підвальній частині, де ми до широкомасштабного вторгнення планували і почали створення Art and Media Hub спільно з громадською організацією «Молодіжний драматичний театр «АмаТеа» на основі міжнародного гранту за програмою VAHA. Було пошкоджено систему опалення, вода залила приміщення першого та цокольного поверху.

 

Ми оголосили збір коштів на благодійний рахунок музею і нам вдалося зібрати кошти на 9 вікон, які ми закупили у 2022-му році. Найбільшу суму нам надала громадська організація PromoUkraina зі Страсбурга, решту суми зібрали небайдужі громадяни з усього світу, які надіслали нам кошти на благодійний рахунок.

В кінці 2022-го року, зібравши залишки бюджетних призначень на нашому музейному рахунку, це кошти обласного бюджету, ми облаштували одне з підвальних приміщень під укриття, а також замінили вибиті вікна у двох підвальних приміщеннях, про які я говорив вище. Власними силами відремонтували систему опалення. Відтак, до зими музей був готовий. Пошкоджені приміщення були законсервовані і нам вдалося утримувати температурно-вологісний режим у більш-менш прийнятних межах.

Звісно, цього було мало. У 2023-му році ми продовжили роботу з пошуку коштів і нам вдалося отримати велику благодійну допомогу від Благодійного фонду «Рокада» за сприяння УВКБ ООН. А саме, ми отримали будівельні матеріали на понад півмільйона гривень, а також обладнання близько такої ж суми для облаштування у підвальних приміщеннях мистецького безпечного сучасного безбар'єрного простору. Пізніше, у 2024-му році, за сприяння того ж Благодійного фонду «Рокада» ми отримали підйомник та обладнання для облаштування санітарної кімнати для людей з інвалідністю.

 

Разом з тим нам вдалося отримати найвищу експертну оцінку у конкурсі з пошуку фінансування на відновлення музею від ініціативи МОТ (Модуль тимчасовості). У 2024-му році ми отримали перший транш у сумі близько півтора мільйони гривень на закупівлю решти втрачених під час обстрілів вікон, на обладнання для реставраційної майстерні та на ремонт ще однієї частини підвалу, коридору, який з'єднує відремонтовані мистецькі простори, а також на ремонт санвузла з облаштуванням кімнати для людей з інвалідністю, що і було зроблено до кінця 2024-го року.

Сьогодні маємо чотири приміщення в підвальній частині площею близько 260 м², які можна використовувати як укриття, як мистецький простір, як виставковий простір, як простір для проведення заходів. Простір має автономне забезпечення електроенергією, декілька виходів, санвузол, там є питна вода, засоби першої медичної допомоги, засоби пожежогасіння.

Важливо відмітити, що всі заходи які відбувалися з відновлення пошкоджених приміщень музею, відбувалися на підставі, по-перше, технічного звіту, який було виконано ще в 2022-му році експертною організацією. А у 2024-му році ми склали акт відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану». Відповідно до цього акту було виконано поточний ремонт, зроблено часткову заміну вікон.

Станом на сьогодні ситуація наступна. Ми придбали всі вікна замість пошкоджених, ми встановили частину цих вікон. Ця робота буде продовжуватися в 2025-му році. Ми частково відремонтували пошкоджені зали фондосховищ, зараз там відбувається оновлення стелажів. Ми відновили майстерню реставратора, ми відновили кабінет відділу фондів. На порядку денному залишається ремонт фойє, яке має ознаки збільшення тріщин, які з'явилися після облоги від вибухів та вібрацій, а також очікуємо позитивне рішення щодо благодійної допомоги на виготовлення проєктно-кошторисної документації з реставрації даху та фасаду.

• Яка робота проводиться для збереження колекції музею?

Перш за все, звісно, це оцифрування музейних предметів для створення загальної внутрішньої бази зображень творів (загальна кількість фото нині складає близько 5000 одиниць). Також проводимо оцифрування музейних предметів у межах співпраці з Мобільною цифровою лабораторією за допомогою наданого професійного обладнання (за планом кількість оцифрованих у високій якості предметів груп живопису та графіки на кінець терміну договору має становити близько 700 одиниць). Після фотографування опрацьовуємо отриманий фотоматеріал для внесення з іншою фондовою інформацією до бази Реєстру Музейного фонду України.

Нині відбувається оптимізація приміщень фондосховищ для розміщення нових надходжень та предметів групи тимчасового зберігання, модернізація наявного та виготовлення нового обладнання для фондосховищ. Виконано часткову заміну пошкоджених вікон у фондосховищах, а також часткову заміну старих віконних блоків з метою покращення та стабілізації температурно-вологісного режиму й забезпечення оптимальної системи провітрювання приміщень.

Музей продовжує співпрацю з Національним науково-дослідним реставраційним центром України для отримання консультацій з приводу нових реставраційних матеріалів та реставраційно-консерваційних робіт у музеї.

Фахівці музею проводять профілактичні реставраційні огляди експонатів. Художник-реставратор музею проводить поточні реставраційно-консерваційні роботи  згідно із визначеним обсягом робіт на рік.

• Як заклад призвичаївся до життя в реаліях воєнного стану?

Реалії воєнного стану накладають свої вимоги та обмеження. Ми довгий час працювали тільки в режимі відділу сучасного мистецтва. На сьогодні ми відкрили декілька додаткових експозиційних залів, активно експонуємо нашу колекцію, використовуючи фотокопії в масштабі один до одного, час від часу проводимо виставки оригінальних предметів з музейної колекції, присвячені певним художникам чи ювілейним датам.

Крім виставкової діяльності, яка відбувається в дещо зменшеному форматі, ніж до широкомасштабного вторгнення, ми активно займаємося популяризацією власне колекції та української культурної спадщини через соцмережі. Щотижня виходить декілька публікацій, в яких використовується зображення музейних предметів. Таким чином ми розповідаємо про свою колекцію і підтримуємо інтерес до культурної спадщини загалом.

 

 Важливою складовою діяльності музею стало надання послуг з організації заходів в приміщенні музею. Як я вже сказав, завдяки виконаному у підвалі ремонту декількох приміщень ми маємо гарно облаштований простір для проведення заходів. Маємо змогу надавати цей простір для організації семінарів, форумів, зустрічей, кінопоказів, конференцій, майстер-класів та інших мистецьких і немистецьких соціально важливих подій на замовлення фізичних та юридичних осіб. Це одне з джерел надходження коштів на спецрахунок музею, який ми відповідно використовуємо для оновлення, відновлення і модернізації музейних приміщень, інженерних систем, робочого середовища наших працівників та створення комфорту для відвідувачів.

Ми продовжуємо активно співпрацювати з сучасними митцями, як індивідуальними так і організаціями, які надають для експонування роботи з приватних колекцій. Також ми маємо декілька меморандумів про співпрацю з закладами освіти, організовуємо спільні мистецькі та освітні проєкти на базі нашого музею.

Одним з важливих елементів нашої роботи зараз є участь у грантових конкурсах. На жаль, тут не все так добре, як хотілося б. Ми активно намагаємось писати грантові проєкти, але за умовами багатьох грантових програм ми не завжди можемо подаватися на ці проєкти від музею, тому шукаємо партнерів, подаємося в співпраці з громадськими організаціями.

За ці роки було написано і подано кільканадцять грантових проєктів на різні програми. Більшість у партнерстві, декілька з них отримали фінансування, деякі, на жаль, не пройшли. В минулому році вдалим проєктом був проєкт «Український левик кобри не боїться» за підтримки Українського культурного фонду. Були проєкти, які подавалися на інфраструктурні гранти, тобто з метою відновлення, були проєкти, які подавалися на програми з оцифрування, були проєкти, які подавалися на програми з підтримки ВПО, людей з інвалідністю, а також проєкти з популяризації культурної спадщини.

 

• Що зараз цікавого є у музеї та чим будете зацікавлювати відвідувачів у 2025?

Наразі в музеї експонується декілька виставок, серед них, звісно, перш за все варто відмітити відновлену експозицію Ґалаґанівської зали, де представлено фотокопії предметів з нашої музейної колекції в масштабі один до одного в оригінальних рамах. Це не лише ті предмети, які експонувалися до широкомасштабного вторгнення у Ґалаґанівській залі, але і деякі з них експонуються вперше.

Продовжуючи нашу діяльність з підтримки чернігівських митців та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, а також зі збору коштів на підтримку Збройних Сил України, експонуються виставка-продаж «Мистецький простір» та виставка-продаж для збору коштів на потреби ЗСУ.

Активно працює відділ сучасного мистецтва. Наразі у музеї експонуються виставка живопису та графіки «Весняні вернісажі», де представлені твори, надані Чернігівською обласною організацією Національної спілки художників України, виставка за результатами Відкритого міського конкурсу образотворчого мистецтва «Святкові зимові розваги» спільно з Чернігівською художньою школою, виставка живопису молодого Чернігівського художника Андрія Сагайдачного «Озираючись вперед».

Як я вже відмічав, музей частково демонструє предмети з музейної колекції на короткочасних виставках. Так, зараз готується і буде експонуватися виставка декоративно-ужиткового мистецтва «Пісенна кераміка», присвячена творчості Г.Денисенка та І.Бібіка.

Крім того, протягом 2025 року заплановані до реалізації міжмузейний мистецький проєкт Станіслава Жалобнюка «Випромінювання» (м. Одеса) спільно з Одеським національним художнім музеєм, персональна виставка живопису Віктора Береговця до 100-річчя від дня народження художника та персональна виставка творів І.Пенського (живопис і графіка) до 90-річчя від дня народження художника.

Цього року плануємо розширити експонування творів з музейної колекції, які так любили і які так чекають наші відвідувачі. До Дня музеїв будемо намагатися реалізувати мистецький проєкт «Повернення», в якому представимо твори західноєвропейського мистецтва у копіях.

Крім того варто зазначити, що, попри обставини воєнного стану, колекція музею поповнилася декількома десятками гарних робіт відомих художників. І саме цього року ми плануємо показати мистецький проєкт, який стосується роботи музею в умовах воєнного стану, «Нові надходження».

• Які нагальні виклики стоять перед музеєм?

Найбільші виклики зараз – це завершити відновлення будівлі. Маємо знайти кошти на завершення ремонту фондосховищ, встановлення всіх пошкоджених вікон. Маємо отримати кошти на проєктно-кошторисну документацію з реставрації даху та фасаду будівлі,  пошкоджених під час облоги. Маємо знайти кошти на ремонт фоє і також маємо знайти кошти на ремонти ще трьох приміщень у підвалі, щоб повністю завершити облаштування мистецького простору «ПідВал» та розширити його можливості.

Якщо з питанням пошуку коштів ми, думаю, справимося, тому що в нас тут є дуже широкі можливості: від заробити самим, що ми робимо (хочу сказати, що музей стабільно заробляв на власній спецрахунок біля півмільйона гривень щороку, крім того надходження на благодійний рахунок складали майже 1,5 млн грн щороку за останні два-три роки, і ми їх повністю використали для відновлення та модернізації будівлі та музею), до пошуку грантового фінансування.

Та є інша проблема, з якою музей самостійно не може справитися. Це питання кадрове і питання фінансування фонду оплати праці працівників музею. Він зараз залишається на дуже низькому рівні. Це можна вирішити тільки на загальнодержавному рівні, оскільки визначити тарифні розряди, згідно з якими відбувається оплата праці, можна рішенням Кабінету Міністрів чи міністерства культури. Розуміючи, що департамент культури робить все можливе, що в його силах для фінансування галузі, в тому числі фінансування фонду оплати праці, тим не менш рівень оплати праці працівників музею – це головна проблема організації оптимального робочого процесу.

Одним з проблемних питань також є несвоєчасність оплати за товари та послуги, які закуповує музей. Складається парадоксальна ситуація, коли ми власними заробленими або благодійними коштами розраховуємося за товари та послуги, а в казначействі ці платежі затримуються по декілька тижнів, відтак створюється негативне ставлення від постачальників, які не завжди готові йти на ризик, поставляти товар і очікувати оплату тривалий час. Всі ми розуміємо, що зараз є зміни в законодавстві і постачальники мають сплачувати податки регулярно, робити виплати, і вони теж залежать від своєчасної оплати.

Кадрові проблеми є не тільки з науковим персоналом музею, але і з адміністративно-технічними службами. За попередні три роки в музеї помінялося три головних бухгалтери. Двічі повністю оновився склад бухгалтерії. Зараз ми досі в пошуках бухгалтера, і це питання, яке дуже гальмує роботу музею і створює багато незручностей в його діяльності. Важко знайти кваліфікованого фахівця на відповідального за закупівлі. Я вже не кажу про відповідних фахівців для просування музею в соцмережах, проведення комунікаційних кампаній, фахівців з фандрайзингу тощо.

Назад