Назад Життя в реаліях воєнного стану: Новгород-Сіверський музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім" Директорка Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім" Олена Матюк розповіла про роботу закладу після повномастабного вторгнення рф на територію України. Які виклики стоять перед музеєм, нові форми роботи та чим будуть зацікавлювати відвідувачів у цьому році читайте далі в інтерв'ю:
- Як заклад призвичаївся до життя в реаліях воєнного стану?
У 2022 рік ми з колективом музею-заповідника увійшли переповнені амбітних планів. Після довготривалих карантинів тільки почали набирати обертів у роботі і тут, ніби грім серед ясного неба…. ВІЙНА! До такого ми точно не були готові, да і як можна бути готовим до війни, працюючи у виключно мирному закладі культури? Звичайно у перші місяці в усіх був шок, але треба було брати себе в руки і вчитися жити у таких реаліях. У перші години повномасштабного вторгнення ми, як і всі наші колеги, рятували свою музейну колекцію, яка є державною частиною Музейного фонду України, встановили чергування, одним словом-оберігали та зберігали.
Після того, як ворог був вигнаний з території області ми поступово почали повертатися до роботи, на скільки це було можливо, а з появою відвідувачів і їхньою зацікавленістю музеєм, ми зрозуміли, що перед нами стоять серйозні виклики, адже постійно діюча експозиція була демонтована і зали стояли порожні. Ми усвідомлювали, що так як раніше вже не буде і треба шукати нові форми роботи, треба перестроюватись та працювати у тих умовах у яких ми знаходимось, адже це теж наша боротьба і наш фронт-культурний. Мабуть, карантинні часи були підготовкою до більш серйозних випробувань і головне чому ми навчились у цей період, це працювати в режимі онлайн. І коли з початком військових дій та через постійні обстріли прикордоння музей-заповідник втратив головного свого поціновувача – свого відвідувача, нам довелося переходити у інший формат роботи і основним джерелом спілкування зі своїми прихильниками у перші місяці стали соціальні мережі через які і була можливість продовжити просвітницьку та інформаційну діяльність. Так протягом 2022 року на музейній сторінці у Фейсбуці та на своєму офіційному сайті було розміщено інформаційні повідомлення, відеолекції, відеофотоколажі, відеомандрівки, відеоролики і це дало змогу зберегти контакт, якось відволікти та заспокоїти наших прихильників.
Щоб якось допомогти оговтатись від усього, що відбувалося навколо жителям міста і собі, ми вирішили долучити їх до створення цікавого виставкового проєкту і, як результат такої незвичної колаборації, вийшла цікава виставка «З побуту предків». Виявилося, що у населення зберігаються справжні скарби – старовинний одяг, прикраси, посуд, предмети побуту і навіть меблі. Жителі міста дуже активно долучилися до цього проєкту і надали нам стільки предметів, що виставка зайняла цілий виставковий зал і перетворилась на повноцінну експозицію, яка і тепер представлена у нашому краєзнавчому відділі. Вона ніби повертає нас у часи, в яких жили та працювали наші пращури, зігріває душу своєю простотою та затишком.
Людина завжди має дбати про своє ментальне здоров’я тому ми ініціювали проведення майстер-класів, заходів з проведенням дегустацій («Українська кухня» та «Все про хліб»). Також проводилось дуже багато заходів, які були направлені на спілкування та вираження своїх емоцій, що значно допомагало учасникам заходів приборкати свої страхи та устаткувати негативні емоції.
Трохи моторошно було бачити напівпусті зали, але перш ніж наповнити їх, ми мали усвідомити про що ми хочемо в них говорити зі своїми відвідувачами. Ми мали показати щось унікальне, щось таке чого відвідувачі не побачать в інших музеях, тільки тоді саме наш музей буде їм цікавий. Розмірковуючи про це, стало очевидним, що найцінніший наш скарб, це наші люди, багаті своїми талантами та досвідом. Таким чином поступово виставкові зали почали заповнюватись виставками місцевих майстрів: художників, фотомитців, вишивальниць, різьбярів, на щастя ми можемо похвалитися, бо у нашому місті аж чотири заслужених майстрів народної творчості, художників, фотомитців. Поступово, враховуючи безпекову ситуацію, в межах дозволеного, потроху відновили частину експозиції.
Тривалий час один з експозиційних залів був зайнятий під інвентар, де ми плели маскувальні сітки та виготовляли вироби для участі у благодійних ярмарках, адже наша допомога Збройним Силам необхідна і ми, як і всі українці долучалися до цієї допомоги, брали участь у благодійних ярмарках (у 2022 році їх було три), виготовляли сітки, окопні свічки, купували продукти та ліки для військових і передавали їх на фронт.
 Так от: з того залу ми вирішили зробити арт-простір, щоб там можна було проводити різноманітні заходи, а головне – психологічні тренінги. Ми своїми силами зробили там ремонт, придбали деяке обладнання, облаштували інтер’єр і домовившись з громадським психологом Ніною Сердюк розпочали цикл тренінгів та лекцій для працівників музею, ВПО, пенсіонерів та інших категорій, словом всім, кому це було цікаво і хто бажав відкоригувати свій психологічний стан. Це був марафон тривалістю майже в цілий рік, який урізноманітнився психологічними тренінгами, лекціями та практичними заняттями з психологом.
З переходом на онлайн навчання до нас частіше почали звертатися освітні заклади для проведення спільних навчально-пізнавальних заходів, останнім часом популярною формою співпраці, є урок в експозиції. Дуже цікавою практикою для музейників стала робота над проєктом «Мережа інформаційно-рекреаційних центрів підтримки природно-заповідних територій, як складова відновлення та управління екосистемами громад». В рамках цього проєкту на базі музею-заповідника було створено Інформаційно-рекреаційний центр «Шлях», започатковано новий напрямок роботи – проведення уроків з природознавства та орнітологічних екскурсій.
 Під час проведення орнітологічної екскурсії відвідувачам надаються біноклі гарної роздільної якості у які вони можуть зблизька роздивлятись птахів. Це дуже цікаво та захоплююче. У краєзнавчому відділі у залі «Природа Новгород-Сіверщини» ми пропонуємо інтерактив із застосуванням мікроскопа у який дуже добре можна роздивитися комах, насіння рослин, різних дрібних створінь, добре розглядати грошові знаки, тощо. Саме інтерактив у музеях зменшує відстань між самим музеєм та відвідувачем, тому ми розмістили на вході до музейних об’єктів інтерактивну карту «Географія відвідування», де кожен може позначити звідки він до нас завітав. До речі, досвід з картою ми перейняли у наших колег з Сосницького літературно-меморіального музею О.П. Довженка. Гарна ідея, вирішили спробувати її у себе.
З 2019 року зареєстрована та виходить друком музейна газета «Новгород-Сіверські старожитності». Треба сказати, що навіть у 2022 році не скасували жодного номера газети, також до річниці Голодомору в Україні було видано збірку спогадів очевидців «Голодомор на Новгород-Сіверщині 1932-1933 років».
Наукові працівники брали участь у наукових заходах – конференціях, читаннях, засіданнях круглого столу, вебінарах тощо. А от започатковані у 2021 році Новгород-Сіверські історичні читання, які стали продовженням наукових читань «Нетлінне ˮСлово…», змогли відновити лишу у 2024 році. У тому ж 2024 році було видано перший номер збірника наукових праць «Новгород-Сіверська старовина». Плануємо далі працювати у цьому напрямку.
- Яка робота проводиться для збереження колекції музею?
Пріоритетним напрямком в роботі залишалося збереження історико-культурної спадщини. Музей-заповідник долучився до цілого ряду проєктів та налагодив співпрацю з волонтерами та громадськими організаціями, які надають допомогу пакувальними матеріалами, обладнанням, устаткуванням, тощо. Завдячуючи підтримці волонтерів та партнерів з Польщі, Німеччини та США, ми отримали книжковий сканер, ноутбуки, обігрівачі, акумуляторні ліхтарі, осушувачі, зволожувачі, зарядні станції, професійні пакувальні матеріали, завдяки чому всі музейні предмети запаковані з дотриманням вимог, поміщені у спеціалізовані бокси та контейнери. Для збереження архівних документів придбано та встановлено спеціалізовані металеві шафи. Всі музейні предмети убезпечені, частину евакуйовано за межі області.
 Дуже цікавим та корисним досвідом для нас стала участь у проєкті з оцифрування музейної колекції, який реалізовувало ГО «Агенція стійкості культури». Усвідомлюючи постійну небезпеку для музейних предметів, іноді оцифрування є чи не єдиним способом його збереження. В рамках даного проєкту музей-заповідник отримав у користування цифрову лабораторію, завдяки якій було оцифровано 1231 предмет з музейної колекції. Робота із сучасною технікою була для музейників новою практикою, з якою досі ніхто не стикався але водночас цікавою та креативною. Набутий досвід обов’язково стане нам у нагоді і робота з оцифрування буде продовжуватися.
- Що зараз цікавого є у музеї та чим будете зацікавлювати відвідувачів у 2025?
Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім» – це завжди цікаво та неймовірно пізнавально. Тут кожен завжди може знайти для себе щось цікаве та корисне. Розміщений у колишніх покоях настоятеля, пам’ятці архітектури національного значення, яка датується ХVІ-ХVІІст, та маючи поряд таємничі підземні споруди (підземний хід) – це вже цікаво.
Не зважаючи на відсутність частини колекції, з травня 2022 року у музеї-заповіднику відновлено виставкову та експозиційну діяльність – це тимчасові виставки старожитностей, фото, образотворчого мистецтва, предметів побуту з приватних колекції та побуту місцевих жителів. У 2023 році відновлено частину експозиції по «Слову о полку Ігоревім», яка представлена предметами археології, друкованим матеріалами, ліногравюрами, копіями літописів, стендами, картами та тематичною діарамою.
На сьогодні для огляду відкриті всі зали музейної експозиції. До уваги відвідувачів виставка копій робіт відомої художниці Марії Примаченко під назвою «Казковий світ Марії Примаченко», з колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана
У 2024 році відновлено експозицію «ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО», яка створювалася в рамках проєкту секторального розвитку «Чернігівське князівство від тисячолітньої історії до сучасної туристичної промоції», який реалізовувався за ініціативи та підтримки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА. Це сучасна експозиція доповнена сенсорним терміналом. Експозицію відкрито до 1000-ліття Чернігівського князівства.
Постійно діючу експозицію у краєзнавчому відділі не було демонтовано, тому вона працює і оновлюється. Так у 2024 році було створено нову експозицію «БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ». Частину експозиції займають речі загиблих земляків, які передали до музею родичі, також проілюстрована війна, що триває артефактами з уламків вибухових пристроїв, зброї, одягу та предметів обіходу. У 2025 році плануємо повністю оновити цю експозицію.
Також зараз триває робота над створенням виставкового залу у краєзнавчому відділі та оновленням залу, який розкриває тему тваринного та рослинного світу Новгород-Сіверщини.
На сьогодні до послуг відвідувачів цікаві екскурсії, квести, презентації, історичні лекторії . У нас можна приміряти на себе «образ» героїв «Слова о полку Ігоревім», вдягнувшись у стилізовані костюми, виготовлені в рамках грантового проєкту «Відкрий таємниці «Слова…». Облаштований у минулому році арт-простір музею дуже зручний для проведення зустрічей, уроків у музеї, які останнім часом набувають популярності. Він оснащений сучасним smart TV, планшетною дошкою та іншими необхідними пристроями.
Ми завжди дбаємо щоби нашим відвідувачам було не тільки цікаво у виставкових залах, а і просто прогулятися охайною та доглянутою територією Спасо-Преображенського монастиря. Для цього на музейній території встановлено альтанки, де можна відпочити у затишку та поміркувати.
У планах на 2025 рік багато цікавих виставок, зустрічей, тематичних заходів, майстер-класів. Слідкуйте за нашими анонсами на нашій сторінці у фейсбуці.
- Які нагальні виклики стоять перед музеєм?
Одним з найболючіших питань, є стан наших архітектурних пам’яток. У травні 2022 року від уламків авіабомби сильно постраждала пам’ятка архітектури національного значення «Тріумфальна брама (Тріумфальна арка)», охоронний № 853. Було створено Комісію з обстеження об’єкта культурної спадщини, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації та прийняте рішення провести поточний ремонт на пам’ятці. Такий вид робіт дозволено відповідним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2022 № 1342 «Про затвердження Порядку проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану». На сьогодні складено Дефектний акт, затверджено Кошторис та отримано погодження відповідний дозвіл від Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Сподіваюся, що все заплановане вдасться втілити в життя.
Звичайно не можна не сказати про рівень заробітної плати. І питання не у фінансуванні музеїв і закладів культури взагалі. Керівництво Департаменту культури має чітку позицію підтримки та відстоювання інтересів працівників культури і значна підтримка дуже відчутна. Але є питання, які не підвладні обласному керівництву – це посадові оклади за єдиною тарифною сіткою, перший тарифний розряд якої прив’язаний до прожиткового мінімум, а на практиці наукові співробітники отримують доплату до мінімальної заробітної плати, фактично зрівнявшись у розмірі оплати праці з обслуговуючим персоналом, оскільки деякі посадові оклади науковців нижче рівня мінімальної заробітної плати. Звичайно це питання треба вирішувати на рівні профільного Міністерства та Уряду та чи на часі воно тепер, коли у країні війна, чи буде держава його вирішувати? Через низьку заробітну плату молодь не хоче йти працювати у музей, хоча робота дуже цікава.
- Яку роль відіграє музей у житті громади сьогодні?
Сьогодні музей – це багатофункціональний заклад. Шукаючи своє місце в культурному просторі музеї перетворився на важливий осередок освіти і навчання. Враховуючи роботу в умовах воєнного стану наш музеї, як і більшість музейних закладів перетворилися на такий собі культурний ХАБ, де жителі та гості громади можуть цікаво та з користю провести свій вільний час, хоча б трохи відволіктися від реалій сьогодення.
На мою думку на сьогодні не менш важливим та значущим напрямком діяльності залишається просвітницький. На жаль, і досі не всі ще розуміють хто наш головний ворог. На жаль, не всі жителі громади мають чітку позицію щодо подій сьогодення і дехто й досі залишає для себе нейтральну позицію до всього, що відбувається, тому саме музею випала місія піднімати той пласт історії, який століттями приховувався та спотворювався нашим неадекватним сусідом. І на сьогодні саме музей забезпечує доступ до національної культурної спадщини людям різного фаху та віку.
Крім того, в умовах воєнного стану та близькості до кордону з агресором всі навчальні заклади громади переважно працюють дистанційно, тому набули популярності та стали активно відвідуватися просвітницькі заходи, що проводяться у музеї, практикуються і уроки у музеї, звичайно з дотриманням заходів безпеки. Музей не обмежений навчальними планами і може складати свою освітню програму так, як вважає за потрібне, використовуючи найновітніші методики викладання і найнесподіваніші матеріали.
У громаді проживає велика кількість тимчасово переміщених осіб, яким дуже важливий процес інтеграції у суспільство, тому музей долучився і до цього напрямку, виокремивши у своїй діяльності заходи для такої категорії осіб.
Роль музею базується на спроможності надавати інтерактивну, предметну та ідейну платформи для глибшого пізнання своєї етнічної та національної ідентичності. То ж, ми маємо знати, хто ми є та звідки наше коріння.
Назад |