Анонси
       

       

       

       

       
       
       

       

        

       

       
       
       

       

       
         

      Назад

      Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», прийнятий для забезпечення національної безпеки в умовах агресії РФ

      Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» набув чинності 23 вересня 2024 року. Закон спрямований на забезпечення національної безпеки та захист прав і свобод громадян України, що у контексті сьогодення набуває неабиякого значення.

      Коментар від директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації Людмили Замай, щодо особливостей діяльності іноземних релігійних організацій в Україні з урахуванням прийнятого Закону:

      20 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла закон України № 3894-IX «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Зважаючи на те, що російська православна церква є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора та співучасницею воєнних злочинів і злочинів проти людяності, що вчиняються від імені російської федерації, її діяльність на території України забороняється. Крім того, діяльність релігійних організацій, афілійованих з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена не допускається і такі релігійні організації припиняються у встановленому законом порядку. Що це означає? 

      Відповідно до Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» релігійні організації, пов’язані з РПЦ, повинні вийти з її складу. Для цього їм надаються широкі можливості в межах чітко прописаної процедури. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті забезпечує дослідження, яке встановлює наявність чи відсутність входження тієї чи іншої релігійної організації в Україні до складу РПЦ. У разі якщо факт такого входження встановлено, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті надсилає до цієї релігійної організації припис. Наприклад, представники релігійної організації входять до керівних органів РПЦ (Синоду, Архієрейського Собору, Синодальних комісій, Міжсоборної присутності). У такому разі припис містиме вимогу вийти зі складу цих органів і надати відповідні докази.

      Релігієзнавча експертиза, здійснення якої на початку 2023 року забезпечила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, встановила, що Українська Православна Церква є частиною РПЦ. Чи означає це, що заборона діяльності РПЦ тягне за собою автоматичну заборону діяльності УПЦ?

      Ні, не означає. У законі чітко визначено, що в Україні заборонена діяльність РПЦ, яка є іноземною релігійною організацією, чий центр знаходиться в країні-агресорі, та яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави. До релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, застосовуватиметься описана мною процедура. Тобто, після отримання припису від Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, вони повинні будуть вийти зі складу РПЦ.

      У разі якщо релігійна організація відмовиться виконати припис, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті матиме право звернутися до суду. Й суд – і тільки суд, як це має бути в демократичному суспільстві – вирішуватиме питання про припинення цієї релігійної організації.

      Духовенство УПЦ каже про те, що закон означає фактичну заборону УПЦ? Чи це дійсно так?

      Держава не вимагає від УПЦ ані зрадити віровчення православної церкви, ані замінити літургійні, богословські практики чи мову богослужіння, ані перейти на інший літургійний календар. Єдина вимога, на якій наполягає Закон – вийти зі складу РПЦ. Яка є учасником у війні проти України. Закон переслідує єдину мету – недопущення підривної діяльності РПЦ на території України.

      РПЦ стала найзапеклішим ворогом не лише української державності, але й релігійної свободи. З моменту російського вторгнення в Україну у 2014 році, РПЦ виправдала вбивства близько 50 священиків, богословів і пасторів. Окупанти повністю або частково зруйнували понад 630 культових споруд і місць поклоніння. Вони закривають молитовні будинки, переслідують віруючих і катують релігійних лідерів. Фактично на тимчасово окупованих територіях вільно може діяти лише РПЦ. Багато міст, наприклад, Мелітополь. Бердянськ, зіштовхнулися з тим, що РПЦ захопила культові споруди та молитовні будинки, насильно вигнавши з них законних власників.

      До того ж, Закон є необхідним для демократичного суспільства, оскільки захищає конституційний лад, громадську безпеку та основоположні свободи; досягає мети у найменш обтяжливий спосіб, оскільки слідує демократичній процедурі, а також не накладає тягаря на совість віруючих. Адже підпорядкування Московському патріархату не є складовою вчення православної церкви.

      Закон не спрямований на заборону будь-якої церкви в Україні. Але він не допускає підпорядкування релігійних організацій України центрам, які спрямовані на знищення української державності, культури, ідентичності.

      Україна пишалася і пишається досягненнями у сфері релігійної свободи. У неї не було ані заборонених церков, ані зачинених храмів. Російське вторгнення, в якому РПЦ взяла активну участь, змусило нашу країну захистити себе від зловживання і маніпуляції релігією з боку держави-агресора.

      Так, 11 квітня 2024 року Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила, що жодна організація – світська або релігійна, - центр якої знаходиться в державі-агресорі, не може діяти в Україні. 16 серпня 2024 року під час зустрічі з Президентом України члени Всеукраїнської Ради Церков підтвердили свою позицію й підтримали курс Президента України на духовну незалежність країни. Водночас вони підкреслили, що навіть в умовах жорсткої кровопролитної війни в Україні пошановується релігійна свобода, яка не зазнає утисків.

      Цю позицію підтверджують і соціологічні опитування. Так, згідно з дослідженнями Центру Разумкова, більшість  респондентів відповіли, що в Україні існує свобода совісті. Також, майже 60% опитаних заявили, що відносини між віруючими різних конфесій є нормальними, та лише 4% відповіли – що конфліктними.

      Говорячи про релігійну ситуацію на Чернігівщини, чи багато релігійних громад УПЦ з моменту повномасштабного вторгнення вийшли з підпорядкування УПЦ та приєдналися до Православної Церкви України?

      Станом на сьогодні з моменту повномасштабного вторгнення 28 релігійних громад в області офіційно завершили всі юридичні процедури щодо зміни підпорядкування з УПЦ до ПЦУ, ще два пакети документів щодо оформлення зміни підпорядкування знаходяться на розгляді в обласній військовій адміністрації.  

       

      Фото Reuters. 

       

       

      Назад

      02 Червня 2026 12:19
      02 Червня 2026 09:07
      01 Червня 2026 09:51
      01 Червня 2026 09:48