Назад

Релігійні громади області з перших днів війни росії проти України активно включилися до спротиву російській агресії. Історія Катерининської церкви та її настоятеля.

Чернігівський кафедральний собор святої великомучениці Катерини  - пам’ятка архітектури з 300-річною історією.

Це головний собор Православної Церкви України на Чернігівщині.

А упродовж 9 років російсько-української війни храм став волонтерським пунктом.

Звідси з 2014 року відправляли зібрані прихожанами гуманітарні вантажі. Сюди за благословенням йшли захисники перед ротаціями.  Звідси їхали на передову капелани, аби молитвою підтримати наших воїнів в зоні бойових дій. Тут молилися за мир і перемогу.

… тут відспівували загиблих…

Для чернігівців кафедральний собор став символом незламності під час широкомасштабної навали. Чернігів в оточенні ворога. Не змовкають сирени і вибухи від артобстрілів і авіаналетів. Відсутнє світло, тепло, вода. Про громадський транспорт і розмови немає. Але щоранку у Катерининському храмі лунає молитва. Настоятель храму протоієрей отець Роман Кіник запалював свічку, вмикав телефон і молився ( це поки зв’язок був). А потім коли пішки, коли автівкою з отцем Отець Андрій Романюк розвозили продукти стареньким, дитяче харчування, ліки…

Наш отець Роман став для місцян справжнім героєм. Численні нагороди і відзнаки, які наздогнали його вже після деблокади, - то невеличка частка визнання і дяки, які не знають меж.

Під час Предстоятельського візиту Блаженнійшого  Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Православної церкви України Епіфанія,  секретар Чернігівської єпархії Роман Кіник отримав Подяку  Прем’єр-міністра України, яку вручив невтомному батюшці голова  Чернігівської ОВА

Viacheslav Chaus.

Катерининський храм став осередком опору, підтримки, надії і віри.

Віри в Бога. Віри в перемогу.

Життя ж триває:

… то з Катерининського собору відправляється багатотонна фура з допомогою Херсону.

То - вантаж для військових до Бахмута.

То - з допомогою і Божою молитвою ідуть до захисників наші священики, які усі сьогодні стали капеланами.

І так - щодня, щотижня. До перемоги.

Аби разом потім розбудовувати і піднімати Чернігів. Усю Україну.

Назад