Анонси
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
         
      27 січня

      Назад

      Євген Кріп – майстер, який нікого не залишає байдужим

       

      Євген Кріп (1948–2016) – художник-монументаліст, графік, член Спілки художників України, лауреат Українського фонду культури – «Людина 1992 року».

      Євген Михайлович народився 27 січня 1948 року в м. Жовква Львівської області, виріс у цьому краї і з дитинства полюбив святкове, радісне народне мистецтво Галичини, тому вибір професії був очевидним. Євген Кріп здобув освіту у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва (1966–1971). Великий вплив на становлення його як художника мав Роман Сельський – яскравий представник львівсько-краківської школи.

      Після здобуття фахової освіти Євген Кріп був на творчій роботі. Жив у Чернігові. 1993 року став лауреатом премії Чернігівського обласного відділення Українського фонду культури як «людина року». Протягом 2001–2007 рр. викладав у Чернігівській дитячій художній школі.

      Євгена Кріпа зараховують до доби «сімдесятників». Саме в 1970-х роках сформувались основні принципи його творчості. У своїх картинах митець застосовує гротеск, усе частіше використовує темперу, а пізніше – і пастель. Його живопис стає вільнішим, більш вишуканим, помітний перехід до більш складних кольорових рішень.

      Окреме місце у творчості Євгена Кріпа посідають монументальні розписи. На жаль, більшість із них не збереглася. Цікаві також розписи в Ніжинському педагогічному інституті, присвячені Миколі Гоголю, розпис «Три сестри» у приміщенні чернігівського залізничного вокзалу, «Місто студентів» у гуртожитку Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, розпис «Осінні ритми» у приміщенні кафе Чернігівського технологічного університету, розпис на рельєфі «Ритми» в кафе того ж навчального закладу, «Перші дні осінні» в гуртожитку Чернігівського заводу радіоприладів та інші роботи.

      З величезним задоволенням художник писав ікони для церкви Святої Катерини. Не відмовляється він і від написання портретів численних історичних постатей для музеїв Чернігова, Києва, Москви. Характерний приклад таких робіт – портрет Павла Полуботка. Згодом Євген Михайлович створює серію образів Богоматері.

      Одна з найулюбленіших тем у творчості Євгена Кріпа – натюрморт. Переважно це квіти. Багато робіт присвячено Чернігову: «Будинок Мазепи», Спаський собор», «Борисоглібський собор» та інші. Не міг художник оминути і болючу тему – Голодомор 1932–1933 років. У 2012 році він створює диптих, присвячений цим трагічним подіям, – «Чорнозем».

      Помер митець 3 серпня 2016 року в Чернігові.

      Творчість Євгена Кріпа – культового для Чернігова художника – надзвичайно різноманітна й дуже цінна. Його мистецтво неповторне і належить не тільки українській, але й світовій історії.

       

      За матеріалами Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка

       

       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       

      Пам’яті жертв Голокосту

      Щороку 27 січня  у світі  відзначається День пам’яті жертв Голокосту.

      Голокост - приклад геноциду, свідомого вбивства великої групи людей, як правило, тому, що вони належать до певної національності, раси чи релігії.

      Голокост почався з дискримінації єврейського народу, а закінчився тим, що мільйони людей вбили через те, ким вони були. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером.

      З моменту приходу до влади у 1933 році нацисти переслідували людей, які, на їхню думку, не були гідними членами суспільства. Вони запровадили закони, які дискримінували їх і позбавляли прав. Нацисти також почали створювати концтабори, куди могли відправити людей, яких вони вважали "ворогами держави", їх ув'язнювали та примушували працювати. Туди потрапляли в першу чергу євреї, роми, люди з інвалідністю та політичні опоненти влади.

      Цей процес з часом ставав все більш жорстоким.

      На початку 1940-х років нацисти шукали спосіб швидко вбивати велику кількість людей, щоби позбутися єврейського населення Європи.

      Вони придумали табори смерті, в яких можна було б вбити багато людей одночасно. Вони назвали їх "остаточним рішенням єврейського питання".

      Наприкінці 1941 року перший такий табір створили біля польського міста Хелмно. Всього в районах Польщі, контрольованих нацистами, було шість таборів смерті: Аушвіц-Біркенау (Освенцим), Белжець, Хелмно, Майданек, Собібор і Треблінка. За кілька років їх існування там було знищено мільйони людей. Всього протягом 1933 – 1945 років у Європі було знищено близько    6 млн. євреїв.

      Сьогодні масштаб Голокосту визнають у всьому світі, вшановуючи невинно убієнних жертв. У багатьох країнах світу відбуваються меморіальні, поминальні заходи. Світова спільнота не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля щодо окремої групи людей.

       

      За матеріалами Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського

       

       
       

      Назад

      09 Січня 2024 12:47
      20 Листопада 2023 10:54