Палкий прихильник української культури
30 вересня 1859 року народився Альфред Єнсен – шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві.
Був референтом слов'янських літератур Нобелівського інституту при Шведській Академії наук.
Перекладав шведською мовою твори Шевченка, Коцюбинського та інших слов'янських авторів. Німецькою мовою написав книжку про Т.Шевченка (Відень, 1916) і розвідку про І.Котляревського (Львів, 1914). Переклав шведською мовою «Тараса Бульбу» та «Майську ніч» М. Гоголя, низку поезій Т. Шевченка і збірник новел М. Коцюбинського.
Навесні 1909 року гостював у домі Михайла Коцюбинського у Чернігові. З того пам’ятного гостювання розпочалася їхня дружба та щире листування, яке налічує кілька десятків листів один до одного. М.Коцюбинський подарував гостеві збірку своїх оповідань, яку той переклав шведською мовою, а також читав своїм студентам лекцію про творчість М.Коцюбинського, справедливо визнаючи його одним з кращих белетристів сучасності.
У вересні 1909 року М.Коцюбинський вітав Альфреда Єнсена з 50-річчям: «Сьогодні, в день Ваших родин, я серцем з Вами. Проживши 50 літ і озирнувшись назад, Ви можете мати потіху, що літа Ваші не марно минули, що життя пройшло в праці не тільки для любої Швеції, а й для цілого культурного світу. І, як член тої великої культурної сім’ї, я з щирою подякою вітаю Вас сьогодні. Прийміть же од мене і од цілої моєї сім’ї гарячі бажання Вам ще довгих, щасливих літ, здоров’я та всього найкращого в світі».
У 1911 р. Єнсена обрали дійсним зарубіжним членом Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Написав наукові праці про Тараса Шевченка та Україну — «Український національний скальд» (1909), «Тарас Шевченко. Життя українського поета» (1916), «Україна» (1919), «Слов'янська культура й література XIX століття» (1920) та інші. Українською мовою друковано його розвідки «Орлик у Швеції» та «Родина Войнаровських у Швеції». Видав 1912 року шведською мовою монографію про І.Мазепу, один примірник якої подарував М.Коцюбинському.
У 1921 р. був редактором разом з М. Грушевським та іншими збірника «Українці» шведською мовою.
Помер 15 вересня 1921 р. у Відні, похований на кладовищі Інцерсдорф. На його похороні у Відні від українського громадянства промовляв доктор Володимир Старосольський, який підкреслив заслуги покійного для української науки і відновлення добрих зв'язків між українським і шведським народами.
