23 вересня
Назад
«Дивовижносовісний і щирий поет»
23 вересня (11 вересня за старим стилем) 1890 року в містечку Седнів, у сім’ї, що походила з козаків, народився український поет, перекладач, педагог Аркадій Васильович Казка (1890–1929). Батько поета був чоботарем, любив спів та музику, керував церковним хором. Привчав до цього і сина. У сім’ї було семеро дітей – три сини й чотири доньки.
Будучи ще учнем реального училища Аркадій Казка потоваришував із Павлом Тичиною. Вони разом навчалися, співали в хорі та жили при монастирі. Разом ходили на «суботи» до Михайла Коцюбинського. Саме в Чернігові Аркадій відчув себе українським поетом – не Сказкиным (як його записували діловоди), а Казкою.
Навчався в Київському комерційному інституті, який не закінчив через нестатки. Повернувся до Чернігова. Працював креслярем у Чернігівській земській управі, утримуючи трьох сестер і племінницю. Революцію 1917 року зустрів захоплено, відповідним настроєм пронизані вірші того періоду.
Разом із дружиною Ганною Павлівною Аркадій Казка вчителював у сільських школах на Київщині, після громадянської війни йому було присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР.
У 1925 році поет із дружиною та двома синами виїхали до Одеси. Аркадій Казка продовжував учителювати, писав вірші, перекладав.
10 вересня 1929 року поета заарештували у справі так званої «Спілки визволення України» й відправили в одеську в’язницю. Не витримавши знущань слідчих, 23 вересня 1929 року Аркадій Казка покінчив життя самогубством.
Видати збірку свого друга мріяв Павло Тичина ще на початку 1960-х років. Хоча й тоді ім’я Казки, як і всіх убитих у справі СВУ, все ще було під забороною. Лише 1989 року у видавництві «Радянський письменник» вийшла книга віршів Аркадія Казки «Васильки».
Збірка творів «Васильки» – зразок високого поетичного мистецтва, що відображає настрої українського інтелігента, сина свого часу, який щиро оспівував революцію. Водночас поет служив своєму народові, і це йому не було пробачено.
У 2011 році в межах місцевого фестивалю «Седнівська осінь» відбулося відкриття пам’ятника Аркадію Казці у Седневі.
За матеріалами Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка
Назад |