Анонси
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
         
      13 серпня

      Назад

      Яскравий представник родини Милорадовичів

       

      13 серпня 1905 р. у віці 60-ти років в Любечі помер Григорій Олександрович Милорадович (1839-1905 рр.). Відспівували графа 17 серпня у Покровській церкві Любеча, й того ж дня повезли ховати до чернігівського Троїцького монастиря.

      Григорій Милорадович був одним із яскравих представників родини Милорадовичів, яка від ХVIII ст. до початку XX ст. володіла Любечем. Був нащадком сербського покозаченого старшинського роду, дворянином та сенатором, громадським діячем, благодійником, істориком, генеологом, бібліографом, геральдистом та видавцем. Його перу належить низка праць з історії Любеча, які й на сьогодні не втратили своєї актуальності. У 1860 р. дослідник опублікував Любецький синодник, важливе джерело з історії чернігівських князів. Був він також і одним з фундаторів Чернігівської губернської вченої архівної комісії та її головою (1896–1901, 1903–04 рр.).

      До складу Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч» входять два об’єкти пов’язані із діяльністю родини Милорадовичів. Це так звана Ближня печера Преподобного Антонія та Спасо-Преображенський собор (1811-1817 рр.).

      До річниці від дня народження Володимира Косинського  –

      економіста, політичного діяча, міністра праці  УНР

       

      13 серпня 1864 року  народився Володимир Андрійович Косинський – видатний вчений в галузі    політекономії, фінансів,  аграрних наук,  член Української Центральної  Ради, міністр праці   Української  Держави (листопад - грудень 1918), один з фундаторів Національної академії наук України.

      Майбутній вчений народився в родині нащадків лубенського міського отамана Никифора Косинського.  Шанобливе  ставлення батьків  до  української  історії та культури  мало вагоме значення в формуванні світогляду Володимира.  Середню освіту отримав у Новгород-Сіверській чоловічій гімназії, яку закінчив у 1883 році.  Маючи природні здібності до науки,  вищу освіту  здобув в Московському університеті отримавши фах економіста та юриста одночасно. Успіхи в навчанні, дали змогу перебувати в наукових відрядженнях за кордоном, працюючи в бібліотеках і архівах Парижа, Лондона, Берліна, Дрездена. Вдосконалював знання з політекономії, фінансів та економіки сільського господарства. В  1901 році, захистивши дисертацію з економіки, був обраний на посаду ад'юнкт-професора Ризького політехнічного інституту. Через чотири роки –  декан юридичного факультету Новоросійського університету в Одесі. Згодом призначений професором кафедри політекономії сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту. Водночас працює на кафедрі прикладної економіки  Київського комерційного інституту.

      Події української революції 1917 року остаточно визначили громадянську позицію науковця.   Дотримуючись ліберальних поглядів, стає активним членом Української Центральної Ради. У 1918 році – член  утвореної Міністерством народної освіти і мистецтв комісії з вироблення законопроекту про заснування Української академії наук. Безпосередньо працював над пропозиціями щодо складу кафедр "юридичного класу" УАН. У жовтні того ж року обіймає посаду  заступника міністра праці, у листопаді – міністр праці в Раді міністрів Української Держави.

      14 листопада 1918 року наказом гетьмана Павла Скоропадського «Про призначення дійсних членів УАН» визначено 12 перших українських академіків, серед них  чільне місце зайняв Володимир Андрійович Косинський.

      Навесні 1921 року  отримав відрядження до Кам’янця-Подільського для читання лекцій з економічних досліджень в інституті народної освіти.

      Після  захвату влади більшовиками вкрай негативно сприйняв їх економічну програму,  що стало однією з причин еміграції видатного вченого до Польщі, а згодом  – Чехословаччини та Латвії.

           Ідеї вченого сприяли розвитку економічної науки в Україні, його вважають засновником прикладної статистики. Науковцем написано ряд праць в галузі соціальної економіки та фінансів.

      Помер 5 листопада 1938 року в Ризі, похований на Покровському кладовищі.

      В краєзнавчому відділі  Новгород-Сіверського  історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім»  в розділі «Події української революції 1917-21рр.»  є розповідь   про видатного вченого, випускника  чоловічої гімназії,  політичного діяча В.Косинського проілюстрована  світлинами  того часу.

      Назад

      09 Січня 2024 12:47
      20 Листопада 2023 10:54